- розбушувати
- —————————————————————————————розбушува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбушувати — див. розбушовувати … Український тлумачний словник
розбушований — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбушувати. 2) у знач. прикм.Який розбушувався, став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.) … Український тлумачний словник